Проаналізувавши навчальний процес у закладах
середньої освіти було виявлено, що більшість учителів застосовують традиційні
методи навчання у своїй діяльності. Але збільшення обсягу знань та обмеження
часу для його викладання вимагає від сучасного педагога застосування
ефективніших методів та технологій навчання. Треба зазначити, що використання
електронних освітніх ресурсів у навчальному процесі має ґрунтуватися на їх
поєднанні з традиційними методичними системами навчання та доцільності їх
застосування.
На відміну від традиційних методик, де вчитель
дає й вимагає певні знання, під час проведення уроку з використанням освітніх
електронних ресурсів (інтерактивних таблиць, карт, схем, комп'ютерного
тестування тощо) підвищує інтерес школярів до уроку, що, безсумнівно, допомагає
активізувати як інтелектуальну, так і творчу діяльність дітей, адже інформація,
яку подано на екрані – образна і краще засвоюється, ніж текстова.
Електронні ресурси дозволяють:
ü виграти час для інтенсивнішого навчання;
ü зробити урок цікавим, різноманітним і наочним;
ü ефективно доносити новий матеріал;
ü розвивати творчість і самостійність школярів.
Учитель, що використовує ЕР, виступає в
декількох основних ролях: в ролі інформатора-експерта, в ролі організатора, в
ролі консультанта. Застосування ЕР навчання дозволяє видозмінювати увесь процес
викладання, реалізовувати модель особисто-зорієнтованого навчання, а головне –
удосконалювати самопідготовку учнів. Комп'ютер і інтерактивне
програмно-методичне забезпечення вимагають зміни форм спілкування вчителя і
учня, перетворюючи навчання на ділову співпрацю, а це посилює мотивацію
навчання, призводить до необхідності пошуку нових моделей зайняття, проведення
підсумкового контролю, підвищує індивідуальність навчання .
Електронні освітні ресурси надають великі
можливості в розвитку творчих здібностей як учителя, так і учнів. Електронні
ресурси, які найчастіше використовуються у навчальному процесі, можна розділити на дві групи: 1)
мережеві технології, що використовують локальні мережі і глобальну мережу Internet
(електронні варіанти посібників, сервери дистанційного навчання, що
забезпечують інтерактивний зв'язок з учнями через Internet, у тому числі в
режимі реального часу); 2) технології, орієнтовані на локальні комп'ютери
(навчальні програми, комп'ютерні моделі реальних процесів, демонстраційні
програми, електронні задачники, контролюючі програми, дидактичні матеріали).
Використання ЕР в навчанні на уроках
математики неможливе без комп'ютера. Комп'ютер може використовуватися у різних
цілях: як спосіб діагностування можливостей учнів, засіб навчання, джерело
інформації, засіб контролю і оцінки якості навчання. Можливості сучасного
комп'ютера величезні. Його можна використати на будь-якому етапі уроку для
розв'язання різних дидактичних завдань
як в колективному, так і в індивідуальному режимі.
Використання електронних ресурсів на уроках
математики робить його наочним, барвистим, інформативним, інтерактивним,
економить час учителя і учня, дозволяє учителеві працювати з учнем
диференційовано і індивідуально, дає можливість оперативно проконтролювати і
оцінити результати навчання.
Найбільш розповсюдженими та найпростіші у
використанні для педагогів та учнів є такі ЕОР:
ü електронні дидактичні
демонстраційні матеріали – електронні матеріали
(презентації, схеми, відео- й аудіозаписи тощо), призначені для супроводу
навчально-виховного процесу за допомогою додатків Microsoft Office а потім за
бажанням розміщують їх на slideshare.net, youtube.com для експертизи,
розповсюдження, формування медіатек. Або відразу використовують хмарні
технології Microsoft та Google для створення таких ресурсів;
ü електронні видання – електронні документи, які проходять
редакційно-видавниче опрацювання, мають вихідні відомості й призначені для
розповсюдження в незмінному вигляді (наприклад, учительський журнал видавничої
групи «Основа» http://www.teacherjournal.com.ua).
ü електронні аналоги
друкованого видання – електронні видання, що в
основному відтворюють відповідні друковані видання, зберігаючи розташування на
сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток тощо (http://www.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/school-books);
ü комп’ютерні тести – стандартизовані завдання, представлені в електронній формі,
призначені для вхідного, проміжного і підсумкового контролю рівня навчальних
досягнень, а також самоконтролю та/або такі, що забезпечують вимірювання
психофізіологічних і особистісних характеристик випробовуваного, обробка
результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм. Наприклад, за
допомогою безкоштовної програми Mytest (http://mytest.klyaksa.net) або форми Google.
ü індивідуальні або колективні електронні
документи – документи, інформація в яких подана у формі
електронних даних і для використання яких потрібні технічні засоби.
Інструментами для цього можуть стати текстові та табличні процесори (в тому
числі хмарні сервіси Microsoft та Google), ВікіВікі (WikiWiki) – соціальний сервіс, що дозволяє будь-якому
користувачеві редагувати текст сайту (писати, вносити зміни, видаляти,
створювати посилання на нові статті). Наприклад, крім найпоширенішого в світі
ресурсу Вікіпедія сервіс ВікіВікі використовується в освіті України для
розміщення навчальних, дослідницьких проектів учнів (wiki.iteach.com.ua) або
ресурсів для професійного розвитку та професійної взаємодії вчителів
(eduwiki.uran.net.ua, ЗапоВікі, ЛугаВікі, МиколаВікі). Електронними документами
можна вважати також і створені карти знань – спосіб зображення процесу
загального мислення за допомогою схем (https://bubbl.us, mindmeister.com/ru,
mindomo.com).
ü інформаційні системи – організаційно впорядковані сукупності документів (масивів
документів) та інформаційних технологій, в тому числі з використанням технічних
засобів, що реалізують інформаційні процеси та призначені для зберігання,
обробки, пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації, депозитарії
електронних ресурсів – інформаційні системи, що забезпечує зосередження в
одному місці сучасних електронних освітніх ресурсів з можливістю надання
доступу до них через технічні засоби, у тому числі в інформаційних мережах (як
локальних, так і глобальних). Наприклад створення інформаційної системи
управління освітою та впровадження проекту «Україна. ІСУО (інформаційна система
управління освітою)» сприяли використанню ІКТ для управління загальноосвітнім
навчальним закладом (http://www.lg.isuo.org).
ü електронні словники – електронні довідкові видання упорядкованого переліку мовних
одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених
відповідними довідковими даними. Наприклад, використання Українського
національного лінгвістичного корпусу (http://lcorp.ulif.org.ua/virt_unlc)
дозволяє вчителям готувати учнів до дослідницької діяльності за різними
напрямами науки;
ü електронні довідники – електронні довідкові видання прикладного характеру, в яких назви
статей розташовані за абеткою або в систематичному порядку.
ü електронні навчальні
посібники – навчальні електронні видання,
використання яких доповнює або частково замінює підручник, електронні
підручники – електронні навчальні видання з систематизованим викладом
дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі
(http://www.umniki.com.ua, http://novashkola.ua). Вчителі створюють за
допомогою конструкторів уроків, які входять до складу рекомендованих МОН
України електронних підручників, електронних засобів навчального призначення,
бібліотек електронних наочностей – диспетчери навчання, фрагменти уроків, тести
[4; 5]. Електронні засоби навчального призначення забезпечують інтерактивний
зв’язок «учень – навчальна система – учитель», поєднуючи можливості
інформаційних технологій навчання, традиційні методики навчання предметів та
традиційне інформаційнометодичне забезпечення, розширюючи та доповнюючи його;
ü електронні методичні
матеріали – електронні навчальні або
виробничо-практичні видання роз’яснень з певної теми, розділу або питання
навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного
виду робіт. Яскравим прикладом є створення на регіональному рівні ресурсу для
співпраці вчителів та соціальної професійної мережі вчителів. Для
розповсюдження та систематизації методичних надбань вчителів можливе
використання або створення сайтів та блогів
ü курси дистанційного
навчання – інформаційні системи, які є достатніми
для навчання окремим навчальним дисциплінам за допомогою опосередкованої
взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у
спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних
психолого-педагогічних та інформаційнокомунікаційних технологій. Для вчителів
розробка курсів дистанційного навчання є складною задачею, тому більшість з них
використовують лише деякі дистанційні технології навчання. Наприклад, можливості
порталу Класна оцінка (www.klassnaocinka.com.ua) дозволяють створити
дистанційні курси та навчати на них учнів зі всієї України.
ü електронні лабораторні
практикуми – інформаційні системи, інтерактивні
демонстраційні моделі природних і штучних об’єктів, процесів та їх властивостей
із застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації. Наприклад, вчителі
математики використовують інтерактивні моделі з геометрії (http://www.3dg.com.ua/).
Існує також безліч різноманітних сайтів, які
створені для допомоги вчителю при підготовці до певного уроку. Ці сайти дають
учителеві змогу на достатньому рівні підготувати урок, відшукати найвірнішу і
найцікавішу інформацію для учнів. Зокрема на сайтах математики можна віднайти цікаві
математичні факти, історії з життя математиків, означення, описи понять,
правила, теореми, закони, властивості, формули, математичні таблиці, розв'язки
задач з елементарної математики.
Природничо-математичні сайти допомагають
учителям впровадити в навчальний процес інноваційні технології; вирішити
проблему вибору електронних засобів навчання, ознайомитися з методичними
розробками уроків; організувати ефективну роботу з обдарованими дітьми;
дізнатися цікаві факти з історії математики, життя видатних математиків, про
визначні дати в становленні математики
Немає коментарів:
Дописати коментар